Меню сайта

ПОРАДИ БАТЬКАМ


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Безпечний інтернет для батьків

Одним із страшних сучасних процесів впливу на дитину стало залучення її до суїцидальних груп, в яких романтизується смерть, популяризується уход з життя.

Залучення до так званих «груп смерті» відбувається шляхом контакту, листування через соціальні мережі, нерідко з використанням відповідної музики, відеороликів, обговорення серіалів, допомоги при вирішенні домашніх завдань.

Не ігноруйте такі прояви, як:

  • Залежність від щочасного використання гаджету
  • Зміна способу життя
  • Використання засобів інтернету в нічний час
  • Наявність на тілі порізів, малюнків, відмова їх коментувати
  • Роздратованість, або,навпаки, апатія
  • Встановлення на телефоні паролів, небажання обговорювати теми, за якими спілкується в мережі 
  • Поради батькам, якщо дитина користується мережею та зареєстрована в
  • соціальних мережах :
  •  Зверніть увагу на сторінку дитини: на псевдонім, аватарку (головну

фотографію профілю), відкритість або закритість аккаунту, групи, у яких є підліток, а також на те, чим наповнена сторінка: відеозаписи,фотографії та друзі. Якщо профіль сторінки закритий навіть від вас,постарайтеся акуратно з'ясувати, з якої причини.

  •  Незалежно від віку дитини скористайтеся програмним забезпеченням,що допомагає фільтрувати і контролювати інформацію, але не

покладайтеся повністю на нього. Ваша увага — головний метод захисту.

 Перевірте, з якими іншими сайтами пов'язаний соціальний сервіс Вашої дитини. Сторінки Вашої дитини можуть бути безпечними, але можуть і містити посилання на небезпечні або небажані сайти.

  •  Заохочуйте Ваших дітей повідомляти про все дивне або відразливе і не дуже гостро реагуйте, коли вони це роблять (через побоювання втратити доступ до Інтернету діти не говорять батькам про проблеми, а також можуть почати використовувати Інтернет потай від батьків,

наприклад, ночами).

  •  Будьте в курсі мережевого життя Вашої дитини. Цікавтеся, хто їх друзі в мережі, так само, як цікавитеся реальними друзями

Один з важливіших факторів успішного дистанційного навчання є правильна мотивація підлітка. Так як студенти більший час проводять в самостійному засвоєнні матеріалу, їм необхідні концентрація уваги, наполегливість, бажання вчитись і отримувати знання.

 

Що традиційно мотивує дитину до навчання?

-добрі відмітки

- похвала

- успіх, подарунки та бонуси. Бажання обігнати однолітків

- страх( перед невдачами в подальшому житті, батьками..)

- можливість самореалізації, отримання впевненості в собі

 

Для студента правильно встановлена мотивація є основоположною в успіху отримання знань та навчання.

Страх, матеріальні стимули, відмітки, прогнози на майбутнє, змагання з однолітками- доволі нестабільні передумови до становлення правильної мотивації, бо провокують виникнення негативних якостей особистості (заздрість, марнославство, маніпулятивність , жадібність)

Стійкий ефект має внутрішня мотивація - усвідомлене прагнення к знанням як к джерелу нескінченного розвитку, самореалізації, пошуку і досягненню супутнього успіху.

Це - мотивація усвідомленої дії. Коли студент виконує роботу не за додаткові переваги чи страх, винагороду тощо, а для того, щоб ОТРИМАТИ ЗНАННЯ! Стати розумнішим, розширити свій обрій, підійнятись в особистісному розвитку.

Як можна в цьому допомогти?

     Батькам:

- цікавитись справами своєї дитини

- допомагати в вирішенні завдань в межах порад, не пригнічуючи при цьому самостійність та ініціативність

- пояснювати дитині, що отримання знань- це шлях до впевненості та самостійності

- не забувати хвалити дитину за реальні її досягнення

 

І, головне - будьте терплячі, зерно не враз проростає. Треба поливати, полоти. Доглядати, щоб потім воно порадувало вас квітами. Любіть дітей та поважайте їх бо по факту народження вони вже- особистість і з цим треба рахуватись, щоб заслужити їх повагу до вас.

 

 

Причини дитячої безпритульності й без­доглядності:

соціально-економічні: бідність сімей із дітьми, вимушена трудова міграція, економічна експлуатація дорослими дитячої праці;

соціально-психологічні проблеми сімей із дітьми: послаблення відповідальності батьків щодо утримання й виховання дітей, асоціальна поведінка батьків, жорстокі форми виховання дітей у сім’ях, психологічна криза стосунків батьків та дітей;

організаційні: недосконалість системи соціального забезпечення і соціальної підтримки сімей із дітьми, нездатність державної інтернатної системи забезпечити соціалізацію вихованців з урахуванням їх потреб та умов розвитку суспільства.

Існування дитячої бездоглядності й безпритульність має ряд негативних наслідків:

По-перше – бездоглядність і безпритульність значно ускладнюють процес соціалізації дитини, засвоєння життєвих правил, норм та цінностей. Перебуван ня дитини в цьому стані негативно впливає на стан її здоров’я і розвиток, стає причиною девіантної поведінки неповнолітніх.

По-друге – наслідком дитячої бездоглядності й безпритульності є зростання дитячої злочинності, поширення таких соціальних явищ, як торгівля дітьми, їх сексуальна експлуатація, поширення дитячої порнографії.

Що робити батькам:

  1. Посміхайтесь дитині, говоріть з нею.
  2. Щиро та невимушено цікавтеся тим, що робить Ваша дитина, з ким спілкується.
  3. Скеровуйте, а не диктуйте. Намагайтеся говорити коротко і не використовувати нотації, погрози, лайку, накази, упередження, не порівнюйте дитину з іншими, не осуджуйте та не звинувачуйте. Бо підліток закриється і буде дуже важко налагодити відносини.
  4. У критичних ситуаціях, не втрачайте самовладання.

 

Основна діяльність у підлітковому віці – спілкування з однолітками і вона набуває такої цінності, що відтісняє на другий план навчання і стосунки з рідними. Це не означає, що вони забувають про навчання, виникають нові мотиви учіння: освіченість, прагнення влаштуватись у майбутньому (подальше навчання, робота), прагнення самоствердження і самовдосконалення, необхідність виконувати вимоги батьків. З'являється спрямованість на самостійний пошук нових знань. Знання – це цінність, що допомагає зайняти певний статус у однолітків. Ім дуже важливо зайняти своє місце у групі – це є провідний мотив, знайти друзів, познайомитися з дівчиною та сподобатись їй. А також визначити для себе прийнятні якості (друг повинен бути чесним, щирим, вірним і т. д.) 

Дорослі у соціальній ситуації розвитку підлітків виступають в якості значущих осіб. Але цей "п'єдестал" може зайняти будь-хто: масовий кумир (популярний співак або актор тощо), вчитель (у рольовій позиції дорослого друга), або батьки (якщо вчасно і правильно зреагували на кризу у 13 років).

Головне чого прагнуть підлітки у спілкуванні з батьками – це ДОВІРА. Вони вимагають поваги, довіри, самостійності, обмежують права дорослих і розширюють свої. Часто це призводить до невиконання розпоряджень дорослих, нехтування обов'язками, протесту. Вони прагнуть рівноправних стосунків, бо вони відчувають себе дорослими та самостійними. Тому іноді виникають конфліктні ситуації, бо виникає зіткнення інтересів. Від ставлення батьків залежить самооцінка підлітка. Допомагайте йому подорослішати, бо він також навчається спілкуванню з Вами.

 

Найголовніше у спілкуванні – діалог. Важливо, не тільки, що ми кажемо, але й  як ми це кажемо. Кожен з нас, по інтонації, може визначити, чи людина є щирою, а тим паче, діти які дуже чутливі і все відчуваюсь та розуміють одразу. Тому у спілкуванні з дітьми треба бути відкритими, говорити про свої почуття і бути уважними до слів дитини. Але у той же час, говорити коротко і не бути нав'язливими, вести невимушені розмови. У будь якій ситуації, не втрачайте самовладання і подумайте, можливо ви гніваєтесь не через дії і слова дитини. Спробуйте поставити себе на місце дитини і намагайтесь думати про вирішення проблеми, а не про її суть.

Ось деякі приклади неправильного спілкування, які можуть призвести до того, що дитина може закритися від батьків. І якщо в неї виникне якась проблема, то вона може не схотіти відкритися батькам, бо буде боятися осуду чи критики, чи покарання. Коли ви будете читати наступні фрази, уявіть, що їх кажуть Вам і подумайте про те, що ви відчуваєте.

НЕПРАВИЛЬНІ МЕТОДИ СПІЛКУВАННЯ:

  1. Осуд та звинувачення

«Знову твої речі розкидані по кімнаті. Навіщо ти це робиш, скільки можна тобі казати, прибери. Кожен день одне і те саме. Проблема у тому, що ти ніколи не чуєш.»

  1. Лайка

«Температура нижче нуля. А ти надягнув легку куртку. Це ж яким дурним треба бути?»

  1. Погрози

«Якщо ти ще раз зробиш це, то я…»

  1. Накази

«Я хочу, щоб ти прибрав у кімнаті прямо зараз», «Допоможи мені з пакунками. Скоріше!»

  1. Нотації та моралізаторство

«Ти думаєш, це було чемно, вихопити в мене книгу? Я бачу, що ти не дуже розумієш, на скільки важливо бути ввічливим. Тобі треба зрозуміти, що треба поважати людей, щоб  тебе також поважали. Ти не хотів би, щоб хтось відібрав у тебе щось, ти згоден? Тоді і ти не повинен забирати, щось у інших. »

  1. Упередження

«Надягни теплий светр, а то застудися»

  1. Мученицькі висловлювання

«Почекайте, поки у вас з’являться діти. Тоді ви зрозумієте, що я відчуваю»

  1. Порівнювання

«Чому ти не можеш бути як твій брат, він завжди все встигає»

  1. Сарказм

«Ти знав,що у тебе завтра тест, і залишив конспект на парті. Дуже розумно! Блискуча ідея»

  1. Пророцтво

«Ти мені збрехав про свої оцінки. Ось побачиш, коли ти виростеш, ніхто не буде тобі довіряти»

Ці фрази віддаляють дитину від батьків, бо дитина може відчувати, що їй не довіряють, і у складній ситуації навряд чи допоможуть чи підтримають, тільки осудять. А це не допомагає у вирішенні проблем підлітка.

ЩОБ ДОМОГТИСЯ ВЗАЄМОДІЇ :

  1. Опишіть, що ви бачите чи опишіть проблему, тоді ви надаєте можливість дітям, сказати самим, що треба робити.

Наказ - «Звільни телефон, негайно!». Правильно – «Мені треба терміново зателефонувати»

  1. Надавайте інформацію (дитина сама зрозуміє, що робити).Натиск -  «Тобі ніколи не прийде в голову ідея – допомогти мені, хоч би раз приготувала вечерю», правильно «Було б чудово, якби стіл був накритий до вечері»
  2. Скажіть одним словом. «Скільки разів повторювати, закривай двері», правильно «Двері»
  3. Говоріть про свої почуття (я, я відчуваю) «Ти грубіянка, ти завжди мене перебиваєш», правильно «Я відчуваю таку досаду, коли я починаю говорити щось і не можу закінчити фразу»
  4. Пишіть записки. «Любий Саша, я знаю, що ти дуже зайнятий спортом та навчанням, але сміття, все ж таки, треба винести. Дякую, мама.»
  5. Якщо ви сердиті, перед тим, як щось сказати видихніть. Є така вправа: Подивіться на стелю і повільно порахуйте до 40, або вийдіть з кімнати та скажіть «Мені треба трохи часу, щоб охолонути.» Прогуляйтеся, випийте чаю.  І продовжіть розмову, коли будете готові. Це треба зробити для того, щоб потім не жалкувати про сказане або зроблене, бо те, що робиться згаряча, потім дуже важко виправити.

Коли ми починаємо фразу зі слів «Ти, тобі», «Скільки раз повторювати», «Негайно» - це викликає негативні почуття. Відчуття, що тобі вказують, що робити, принижують, ображають чи винуватять у чомусь. А коли людина відчуває натиск, вона починає захищатися. «Найкращий захист – це напад». А якщо ми почнемо фразу з – «Мені», «Я відчуваю» - то ми робимо акцент на свої почуття, свої потреби. Бо батьки довіряють дітям і дають можливість проявити себе, допомогти не примусово, а зі своєї ініціативи, скеровуючи дитину, а не





















Календарь
«  Март 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031